Тернопільська філія пробації є однією з найменших в Україні: вона налічує тринадцять секторів у складі яких працюють 54 працівники, в тому числі 9 працівників філії. А керує роботою цього колективу Наталія Хільченко, яка знає роботу від А до Я. Пройшла ланки від інспектора кримінально-виконавчої інспекції до керівника філії. Пані Наталія чітко розуміє, що «виправити» порушника в умовах ізоляції майже неможливо, а відновити його втрачені соціальні зв’язки часто дуже важко.
Вона згадує, як возила неповнолітніх порушників, які перебували на обліку, до Бережанської виховної колонії на екскурсію. Хороша була установа, кваліфікований персонал, порівняно не багато засуджених хлопців, які мали можливість вчитися та здобувати професію. Але вони були ізольовані, відірвані від батьків, від звичного оточення, позбавлені першого кохання, кинуті в середовище таких же, як вони «відірваних» підлітків, які діляться своїм «життєвим досвідом». Адже погане засвоюється досить швидко, в той час, як добре треба ретельно плекати, заохочуючи особисту мотивацію особи та стимулюючи її позитивним прикладом. Цієї позиції дотримуються усі наші працівники в підрозділах, особливо зараз, коли курс розвитку пробації чітко зорієнтований на виправлення особи в соціумі, із залученням громадськості».
Наталія Хільченко переконана, що перш ніж організовувати роботу з особою, яка вчинила порушення, потрібно щоб ця особа була готова прийняти руку допомоги від працівника пробації. Формування цього бажання багато в чому залежить від працівника: «У пробації залишаються люди, які розуміють свою роботу, які готові її виконувати попри усі складнощі».
Від початку війни Тернопільщина стала вимушеною домівкою для тисяч людей, чиє спокійне життя, плани на майбутнє та житло зруйнувала російська агресія. Як і інші філії, Тернопільська прихистила пробаціонерів з Запоріжжя, Донеччини, Херсонщини, Миколаївщини, Харківщини.
«У всіх моїх колег доля вимушено звела на Тернопільщині, не проста історія…Моє місто Маріуполь – окуповане, сплюндроване, поранене», – із сумом зазначає Марина Сорока, заступник начальника відділу пробації Донеччини – Я із своєю родиною як і інші тікала від смерті. І дуже рада, що на своєму шляху зустріла людей, які хочуть допомогти, підтримати, втішити. Наталя Хільченко, працівники Тернопільського відділу та Тернопільської філії пробації з їхнього числа».
Начальник відділу пробації Запорізької області Юлія Щербакова пояснює : «З перших днів звернення до керівництва філії ми відчули співчуття, щирість та бажання допомогти не тільки з облаштуванням робочого місця, а й вирішення побутових питань. Для роботи отримали окреме приміщення та всю необхідну техніку та меблі. За весь цей час неодноразово забезпечувалися продуктовою гуманітарною допомогою».
На даний час керівником філії Наталією Хільченко організовано проведення ремонтних робіт в адміністративній будівлі з метою облаштування додаткових індивідуальних кабінетів для працівників з числа внутрішньо переміщених осіб, покращення умов їхньої праці.
Банк ресурсів уповноважених органів з питань пробації Тернопільщини, окрім державних та комунальних установ, містить громадські та благодійні організації. До роботи із суб’єктами пробації залучаються надавачі соціальних послуг, психологи, медики, фахівці правничої допомоги, а також культурної сфери. Часто для суб’єктів пробації за сприяння партнерської мережі організовуються відвідування бібліотек, музеїв, різноманітних виставок, творчих читань тощо.
Також, упродовж 2022-2023 років за сприяння керівника Благодійної організації «Тернопільське благодійне товариство благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» Олега Лазара для суб’єктів та працівників пробації з числа внутрішньо переміщених осіб двічі організовано передачу продуктових наборів. Всього за цей період отримано більше 400 коробок, загальною вагою понад 7000 кг. У кожному пакунку – крупи, консерви, макаронні вироби та ін. В умовах війни така підтримка людям, які були змушені залишити свій дім, – надважлива.
Окрім виконання своїх професійних обов’язків робота пробаціонерів Тернопільщини, як і кожного українця, спрямована на допомогу нашим захисникам та наближення Перемоги. Працівники філії та її територіальних підрозділів неодноразово долучались до благодійного збирання продуктів харчування, засобів гігієни, медикаментів та “смаколиків” для військовослужбовців. Війна торкнулася кожного з працівників: хтось сам пішов захищати країну, в когось чоловік, брат, син взяв зброю в руки. Серце крається щоразу при інформації про чергового Героя на щиті… Однак усі щиро вірять в нашу Перемогу, і кожен на своєму місці робить усе можливе для наближення мирного майбутнього, в тому числі тримаючи пробаційний фронт.
