ООН Жінки (структура ООН, яка займається питаннями гендерної рівності та розширенням прав і можливостей жінок) та CARE (провідна гуманітарна організація, що бореться з глобальною бідністю, допомагаючи людям підготуватися до катастроф, надаючи життєво важливу допомогу в умовах кризи і допомагаючи громадам відновлюватися після закінчення надзвичайної ситуації) здійснюють Оперативний гендерний аналіз, який висвітлює гендерну динаміку кризи в Україні і містить перелік рекомендацій, яких важливо дотримуватися у гуманітарному реагуванні в Україні під час війни та у післявоєнний відновний період. Аналіз ґрунтується на опитуваннях та інтерв’ю з людьми в 19 регіонах України, проведених у період з 2 по 6 квітня 2022 року.

Основні висновки:

• Війна в Україні змусила мільйони біженців та переміщених осіб покинути свої домівки, у результаті чого жінки та представники різноманітних меншин зіштовхуються з величезними труднощами, коли йдеться про здоров’я та безпеку, а також про доступ до їжі.
• В Україні жінки все частіше очолюють домогосподарства і стають лідерками у своїх громадах, оскільки чоловіки йдуть на військову службу. Але жінки залишаються значною мірою виключеними з офіційних процесів прийняття рішень, пов’язаних з гуманітарними зусиллями, миротворчістю та іншими сферами, які безпосередньо впливають на їхнє життя.
• Коли йдеться про гуманітарні потреби переміщених осіб, місцевих жителів та домогосподарств, більшість роботи виконують жінки: вони сідають за кермо, забезпечують лікарні та місцевих жителів ліками та їжею, піклуються про своїх непрацездатних родичів та дітей.
• Наслідки війни непропорційно вплинули саме на внутрішньо переміщених осіб та маргіналізованих груп, таких як очолювані жінками домогосподарства, ромська спільнота, ЛГБТКІА+ та люди з інвалідністю. Багато респондентів з ромських громад свідчили про жорстку дискримінацію як у повсякденному житті, так і щодо доступу до гуманітарної допомоги.
• Аналіз свідчить про те, що гендерні ролі в Україні змінюються. У той час як багато чоловіків втратили роботу та пішли на військову службу, жінки опановують нові для себе ролі та працюють на декількох роботах, щоб компенсувати втрачений сімейний дохід. Жінки також відіграють життєво важливу роль у гуманітарному реагуванні в місцевих громадах. Проте, незважаючи на те, що вони беруть на себе все більшу відповідальність в своїх сім’ях і громадах, вони значною мірою виключені з формальних політичних та адміністративних процесів прийняття рішень.
• Із закриттям шкіл та через високий попит на волонтерську роботу і відсутність чоловіків, тягар неоплачуваної роботи, яку вимушені виконувати жінки, значно зріс. Відступ від принципів гендерної рівності вже очевидний в умовах тривалої кризи. Війна збільшує безробіття серед усього населення, що, ймовірно, штовхне жінок до незахищених неофіційних секторів економіки та призведе до зростання бідності.
• Жінки та дівчата зазначають погіршення доступу до послуг охорони здоров’я, особливо для тих, хто пережив гендерне насильство, а також для вагітних жінок і молодих матерів. Жінки розповідають про зростаючий страх гендерного насильства та браку їжі, особливо ті, хто перебуває у зоні важких бойових дій. Респонденти також говорили про проблеми та перешкоди, з якими вони стикаються у доступі до гуманітарної допомоги та послуг.
• Близько 50% жінок і чоловіків зазначили, що психічне здоров’я є основною сферою життя, на яку вплинула війна.
• Оперативний гендерний аналіз доводить, що необхідно терміново забезпечити в рамках гуманітарної допомоги задоволення різних потреб жінок, чоловіків, дівчат і хлопчиків, у тому числі тих, хто належить до найбільш уразливих категорій.
• Враховуючи високий відсоток літніх людей та людей з інвалідністю в районах, які постраждали від конфлікту, особливо актуальною проблемою, визначеною протягом дослідження, є безперешкодний доступ до гуманітарної допомоги для людей з обмеженою рухливістю. Те саме стосується спеціальної допомоги, що надається домогосподарствам, де присутній тільки один з батьків – переважно жінка, а також допомога дітям без супроводу. Вкрай необхідно проводити консультації з цими групами та розставляти пріоритети в гуманітарних програмах.

Основні рекомендації за результатами Оперативного гендерного аналізу включають наступне:

• Жінки відіграють важливу роль у гуманітарному реагуванні у своїх громадах. Важливо, щоб вони брали значущу участь у формальних процесах планування та прийняття рішень.
• Гуманітарна допомога повинна задовольняти потреби жінок, чоловіків, дівчат і хлопчиків, які опинилися у вразливих ситуаціях і належать до різних маргіналізованих груп, особливо представникам ромської спільноти, літнім людям та людям з інвалідністю.
• Важливо забезпечити пріоритет лідерства та прийняття рішень для жінок і молоді в громадах та виважене гендерно-орієнтоване бюджетування.
• Забезпечення переміщеним жінкам і чоловікам можливостей для професійного навчання та засобів до існування, враховуючи зміну гендерних ролей.
• Забезпечення інклюзивного та недискримінаційного доступу до притулків. Колективні притулки мають пропонувати житло із розподілом за статтю та/або сім’єю.
• Зменшення навантаження, пов’язаного з домашнім навчанням, шляхом заохочення сімей до перерозподілу роботи по догляду.
• Розробка грошової допомоги для жінок, які належать до найбільш уразливих категорій та груп ризику, особливо на окупованих територіях, у районах активних бойових дій та у сільській місцевості.
• Заповнення прогалин у послугах з реагування на гендерне насильство.

За матеріалами https://ukraine.un.org/uk/180993-ukrayina-novyy-zvit-struktury-oon-zhinky-ta-orhanizatsiyi-care-pidkreslyuye-neproportsiynyy

 #Інформує уповноважений з гендерних питань – радник керівника Державної установи «Центр пробації»