Уповноважена з гендерних питань − радниця директора Державної установи «Центр пробації», перший заступник директора Ірина Яковець з метою формування обізнаності з питань гендерної рівності працівників пробації пропонує ознайомитись з основними визначеннями та розглянути такі питання: що означає термін «ґендер»? Чи є терміни «стать» та «ґендер» тотожними?
У перекладі з англійської мови «gender» означає буквально граматичний рід − чоловічий, жіночий. Існує кілька визначень поняття «ґендер», але наразі міжнародним закріпленим терміном є таке:
«Ґендер − соціально закріплені ролі, поведінка, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків» (ст. 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами).
Поняття «ґендер» не тотожне поняттю «стать». Стать − це біологічна категорія, адже статеві особливості або ознаки пов’язані з фізіологією. Ґендер − це соціальна категорія, ґендерні ознаки пов’язані з вихованням і тими уявленнями, які суспільство вважає прийнятними для жінок і чоловіків. Тобто вони пов’язані із статтю, але не є тотожними їй. Якщо стать дається від природи, то ґендер – це поняття, яке конструюється соціально, психологічно й зумовлене культурою.Наприклад: у твердженні «Жінки народжують дітей» ідеться про статеву ознаку. У твердженні «Суспільство очікує, що жінка має виховувати дітей» − про соціальну ознаку. «Суспільство очікує, що чоловіки мають бути захисниками» — йдеться про соціальну або ґендерну ознаку. Висловлювання «Очікувана тривалість життя чоловіків на 10 років менша, ніж очікувана тривалість життя жінок» також стосується ґендерних відмінностей, бо біологічна різниця в тривалості життя жінок і чоловіків, за даними ВООЗ, становить близько 2–3 років. Так, серед чоловіків частіше діагностують захворювання в термінальних стадіях, що зумовлено небажанням відвідувати лікарів або проходити медичні обстеження. Таке ставлення до власного здоров’я безпосередньо пов’язане зі стереотипними настановами щодо мужності, до яких належать страх втратити контроль над ситуацією, побоювання виявити слабкість або збентеження тощо.
Поняття «ґендер» запроваджено саме для того, щоб показати процеси, які відбуваються й розвиваються в соціальному світі, тоді як біологічна стать людини (чоловік чи жінка) не змінюється. Зміна ґендерних ролей не означає зміну статі. Так само використання терміну «ґендер» не призводить до стирання різниці між жінками й чоловіками.
Інколи поняття ґендеру ототожнюють із сексуальною орієнтацією, що некоректно. Сексуальність − це інша характеристика соціальної ідентичності людини; рівнозначна позиція у категорії характеристик як і вік, етнічне походження, релігійні переконання тощо.
«Мета використання терміну «ґендер» полягає не в тому, щоб замінити поняття «стать», яке відображає біологічні відмінності, і не в тому, щоб не вживати надалі поняття «чоловік» та «жінка». Мета використання терміну «ґендер» − наголосити, що багато виявів нерівності, стереотипів і, як наслідок, насильства випливають не з наявних біологічних відмінностей між жінками та чоловіками, а із соціально сконструйованих відмінностей, із розуміння та сприйняття того, як жінка та чоловік мають бути представлені в соціальному житті» (Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами). У цій публікації використано матеріали Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, а також посібника «Ґендерна рівність. Міфи, факти та державна політика», розробленого Проєктом ЄС-ПРООН з парламентської реформи у співпраці з офісом Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики.
