26 квітня 1986 року назавжди увійшло в історію України як день найбільшої в світовій історії техногенної катастрофи, день вшанування героїзму працівників ЧАЕС, пожежників, військовослужбовців, будівельників, вчених, медиків і всіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Слово «Чорнобиль» для всієї планети Земля стало синонімом ядерної смертельної стихії. Зараз важко уявити, скільки зусиль довелося докласти, аби захистити світ від наслідків жахливої катастрофи. Досі від наслідків тієї катастрофи потерпають мільйони громадян. Із кожним днем стає все менше людей, які могли б із власного досвіду розповісти про подвиг, зроблений ними на Чорнобильській АЕС.
Щодня нещадний атом підриває здоров’я тих, хто за позовом серця заради благополуччя і безпеки кожного із нас працював на забруднених територіях. Вони йшли на цей подвиг за покликом серця, не думаючи про нагороди, відзнаки та пільги.
Сьогодні наш святий обов’язок – пам’ятати, якою ціною дісталася перемога над техногенною стихією, вшанувати героїв-чорнобильців, надавати допомогу усім, хто з честю прийняв суворий виклик Чорнобильського лиха.
Нехай 35-а весна після Чорнобильської катастрофи додасть всім мудрості, аби уникнути подібних трагедій.
