Закон охороняє право українських жінок на працю, навіть у період воєнного стану

Трудовим законодавством України передбачена охорона праці жінок на підприємстві, пільги і додаткові гарантії їхніх трудових прав. Вони регламентуються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законами України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та іншими актами законодавства.

• Охорона праці жінок за трудовим законодавством

Конституція України закріплює рівність прав жінок і чоловіків. Водночас трудове законодавство з огляду на фізіологічні особливості будови організму жінки, інтереси охорони материнства і дитинства встановлює спеціальні норми з охорони праці жінок.

Особливості охорони праці жінок закріплено:

• у статтях 174-176; 178 ; 181; 184 Кодексу законів по працю;
• у статті 10 Закону України «Про охорону праці»;
• також у Законі України «Про відпустки» (статті 17; 19).

Особливі вимоги щодо охорони праці жінок, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я, не вважаються дискримінацією за ознакою статі.

На всіх підприємствах, в установах та організаціях мають бути створені безпечні та нешкідливі умови праці. Підстава — ст. 153 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Обов’язки роботодавця щодо організації та функціонування системи охорони праці на підприємстві визначені у ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Зверніть увагу! Під час воєнного стану дозволяється застосовувати працю жінок на важких роботах, на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. Головне заручитися згодою працівниць. Навіть у воєнний час і за наявності згоди, заборонено використовувати на таких роботах вагітних і жінок, які мають дитину віком до одного року.

• Робота жінок вночі

Нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку. Згідно зі ст. 55 КЗпП до роботи в нічний час забороняється залучати:

• вагітних жінок і жінок, котрі мають дітей віком до трьох років;
• осіб, молодших вісімнадцяти років та працівників інших категорій, передбачених законодавством.

Крім того, вагітних жінок і жінок, котрі мають дітей віком до трьох років, не допускається залучати до надурочних робіт, робіт у вихідні дні, а також направляти їх у відрядження. Також не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю (статті 176, 177 КЗпП).

У військовий час Закон № 2136 дозволяє залучити до роботи в нічний час:

• вагітних;
• жінок, які мають дитину;
• жінок з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Однак, як і у випадку зі шкідливими або небезпечними роботами, роботодавець має попередньо отримати згоду від таких працівниць.

• Тривалість робочого часу жінок

Для жiнок, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину з iнвалiдністю, може запроваджуватися за рахунок власних коштiв суб’єктів господарювання скорочена тривалість робочого часу (ч. 3 ст. 51 КЗпП).

Відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватися (як при вступі на роботу, так і в період роботи) неповний робочий час у вигляді:

• неповного робочого дня;
• неповного робочого тижня;
• поєднання неповного робочого дня і неповного робочого тижня.

В обов’язковому порядку на прохання працівника неповний робочий час встановлюється для вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, зокрема таку, яка перебуває під їх опікуванням, а також для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Ця норма діє і в мирний, і у воєнний час.

• Трудові права вагітних жінок. Надання відпусток

У зв’язку з вагітністю, пологами та для догляду за дитиною жінкам надаються відпустки у порядку встановленому законодавством. Зокрема, відповідно до ст. 179 КЗпП на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів – 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням жінки, у період перебування у відпустці по догляду за дитиною вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю (ст. 181 КЗпП).

• Особливості працевлаштування жінок

Трудовим законодавством забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу, тобто відмова без будь-яких мотивів або з підстав, що не стосуються кваліфікації чи професійних якостей працівника, або з інших підстав, не передбачених законом. Для жінок також діє окрема норма, яка встановлює гарантії при прийнятті на роботу і заборону звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей (стаття 184 КзпП).

Зокрема, законодавець заборонив роботодавцю відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю.

У мирний час заборонено встановлювати випробування для вагітних жінок, а також для одиноких матерів з дитиною віком до 14 років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років (ч. 3 ст. 26 КЗпП).

Під час воєнного стану роботодавець може встановити випробування при прийнятті на роботу будь-якому працівнику. Так скеровує частина друга статті 2 Закону № 2136. Однак, потрібно пам’ятати, що встановлення випробування — це право, а не обов’язок роботодавця.

• Відповідальність за порушення трудових прав жінок

Пам’ятайте, важкі умови праці для жінок на підприємстві, які не відповідають чинним трудовим нормам, та інші порушення загрожують значним штрафом.

Зокрема, згідно зі ст. 412 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення чи невиконання зобов’язань щодо колективного договору особами, які представляють власників або уповноважені ними органи чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи, чи представниками трудових колективів — тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Воєнний стан не звільняє від необхідності дотримуватися чинних норм законодавства щодо охорони праці жінок. Після війни інспектори праці перевірятимуть, чи дотримує роботодавець умови праці жінок. Результати перевірки відбивають в Акті, форму якого затвердило Мінекономіки наказом від 27.10.2020 № 2161.

Якщо роботодавець не забезпечить належних гарантій та умов праці, суд стане на бік жінки, а винних посадових осіб притягнуть до відповідальності.

Центр пробації неухильно виконує та контролює дотримання визначених законодавством трудових прав співробітників, а на сторожі інтересів працівників та працівниць стоять Профспілкова організація персоналу Державної установи «Центр пробації» та уповноважений з гендерних питань – радник керівника Державної установи «Центр пробації».

За матеріалами статті https://pro-op.com.ua/article/664-ohorona-prats-jnok-v-ukran