Уповноважена з гендерних питань − радниця директора Державної установи «Центр пробації», перший заступник директора Ірина Яковець з метою гендерної просвіти працівників пробації пропонує розглянути такі поняття як «сексизм» та «ґендерні стереотипи».
Зазначаючи відсутність узгодженого на міжнародному рівні терміну «сексизм» і спеціального правового документа, який стосувався би такого явища, Комітет міністрів Ради Європи у своїй Рекомендації CM/Rec (2019)1 державам-членам Ради Європи щодо запобігання сексизму та боротьби з ним, визначив такий термін:
Сексизм — будь-які дія, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані словами, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сферах, у мережі «Інтернет» або поза нею і спрямовані на (або спричиняють):
порушення власної гідності або прав людини чи групи людей; фізичну, сексуальну, психологічну або соціально-економічну шкоду або страждання особи чи групи осіб; створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища; перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи чи групи осіб; підтримку та посилення ґендерних стереотипів.Сексизм дискредитує, ставить у несприятливі умови одну стать щодо іншої, ігнорує ґендерне партнерство, самодостатність, взаємоповагу та об’єктивно формує стереотипи.
Гендерні стереотипи – це уявлення суспільства щодо того, якими мають, або, навпаки, не мають бути представники того або іншого ґендеру — жінки та чоловіки. Стереотипи тісно пов’язані із ґендерними рольовими нормами − уявленням людей про правила поведінки і відповідні до них дії, яких мають дотримуватися чоловіки і жінки, тобто моделі очікуваної поведінки жінок та чоловіків у соціумі.
Прикладами ґендерних стереотипів можна назвати такі: «жіноча логіка», «чоловіки не можуть нормально виховувати дітей», «політика — не жіноча справа», «миття посуду — не чоловіча справа», «дівчата занадто емоційні», «гуманітарна освіта — для дівчат, а технічна — для хлопців», «хлопці не плачуть».Ці та подібні висловлювання трапляються достатньо часто і в засобах масової інформації, і в побуті, і в сучасній теле- та кінопродукції і є дискримінаційними та сексистськими за своєю суттю. Наприклад, жінки найчастіше представлені як істоти сексуальні, тобто акцентується на біологічних особливостях, а чоловіки подаються як істоти раціональні, тобто соціально-мислячі.
Комітет міністрів Ради Європи визнає, що сексизм є поширеним, домінує в усіх галузях суспільства та посилюється ґендерними стереотипами, а отже вжиття заходів для запобігання сексизму як на індивідуальному, так і інституційному рівні є важливим кроком для досягненням ґендерної рівності.
