Інформуємо, що відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 03.01.2023 № 200-03/98-23 Державна установа «Центр пробації» (далі – Центр пробації) в межах компетенції реалізує від імені держави управлінські функції у сфері виконання покарань, а отже є державним органом в розумінні Закону, а його посадові та службові особи – суб’єктами на яких поширюється дія цього Закону відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону.
Оскільки існували ризики неподання декларацій, неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а також неповідомлення про виникнення конфлікту інтересів, та у зв’язку із цим притягнення уповноваженими правоохоронними органами наших працівників до адміністративної та кримінальної відповідальності, а також враховуючи, що відповідно до ст. 4 Закону НАЗК є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, крім того згідно п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону надає роз’яснення, методичну та консультаційну допомогу з питань застосування цього Закону, прийнято рішення про визначення статусу персоналу Центру пробації, відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, як посадових та службових осіб інших державних органів, як того вимагає НАЗК.
Відповідно до Типового положення про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 18.08.2017 № 2649/5, а також посадових інструкцій персоналу територіальних підрозділів (відділів, секторів) затверджених начальниками обласних філій визначено, що суб’єктами на яких поширюється дія пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону є всі працівники без виключення.
В апараті обласних філій Центру пробації такими суб’єктами є начальник філії та його заступник, начальник сектору бухгалтерського обліку та звітності, провідні фахівці (інспектора) та фахівці (інспектор) філії, крім посад провідного фахівця сектору бухгалтерського обліку та звітності, провідних фахівців (фахівця, інспектора) з документального забезпечення (діловода) та кадрової роботи, провідного фахівця філії з питань запобігання корупції, цивільної оборони, мобілізації та охорони праці, а також в галузі інформаційних технологій, оскільки в їх посадові обов’язки не входять завдання та функції уповноважених органів з питань пробації в сфері виконання покарань та здійсненням нагляду за засудженими.
Заборона участі штатних психологів уповноважених органів з питань пробації у діяльності Реєстру психологів БПД
Відповідно до ч. 1 ст. 226 КК України допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності лікаря.
Відповідно до ст. 491 КПК України, передбачено участь психолога в допиті неповнолітнього підозрюваного чи обвинуваченого.
Рішення про залучення психолога на досудовому слідстві та в суді приймається слідчим, прокурором, слідчим суддею, суду, або за клопотанням захисника вищевказаними особами, на підставі постанови, як виду процесуального рішення, відповідно до ч. 1 ст. 71, ст. 110, ст. 227 КПК України.
Чинним КПК України передбачено альтернативу обов’язкового залучення «педагога або психолога», на розсуд органу досудового розслідування, процесуального керівника, слідчого судді, суду.
Відповідно до ст.ст. 39,40 Конвенції про права дитини у редакції від 16.11.2023 №995_021 (зі змінами Генасамблеєю ООН від 21.12.1995 та протоколами), яку ратифіковано Україною Постановою ВРУ № 789-ХІІ, обов’язкова участь психолога прямо не оговорюється, існує лише пряме зобов’язання забезпечити негайну участь адвоката, батьків та опікунів як законних представників. Однак у нормах цих статей є посилання на «інших осіб» з метою повного забезпечення гарантій дотримання прав і свобод дитини, відповідно до її статі, віку та розвитку.
Рішення про залучення психолога до кримінального провадження стосовно неповнолітнього або малолітнього є правом органу досудового слідства, а не обов’язком.
На практиці, таке рішення приймається як правило відносно малолітніх осіб, які не досягли віку кримінальної відповідальності, або є місце суттєвих відхилень поведінки, утруднення отримання об’єктивної/суб’єктивної інформації від дитини інші причини, які не дають у повному обсязі отримати пояснення діям та наслідкам кримінального правопорушення.
Також залучення психолога органом досудового розслідування має місце при роботі з неповнолітніми/малолітніми свідками та потерпілими, оскільки уявлення останніх про певні факти та події іноді суттєво відрізняються від загальноприйнятих уявлень дорослої людини.
Однак, відповідно до листа Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) від 03.01.2023 № 200-03/98-23 Центр пробації в межах компетенції реалізує від імені держави управлінські функції у сфері виконання покарань, а отже є державним органом в розумінні Закону, а його посадові та службові особи – суб’єктами на яких поширюється дія цього Закону відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» (крім тих, які є суб’єктами відповідно до пп. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Таким чином, згідно із основними завданнями та функціями зазначених у Типовому положенні про уповноважений орган з питань пробації, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 18.08.2017 № 2649/5 (далі – Типове положення), а також посадовими інструкціями працівників уповноважених підрозділів (відділів, секторів) з питань пробації, затверджених начальниками обласних філій, суб’єктами, на яких поширюється дія пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону є всі працівники районних, районних у містах, уповноважених підрозділів з питань пробації (відділ, сектор) у тому числі штатні психологи, оскільки до їх посадових обов’язків входить соціально-виховна робота, виконання заходів із психодіагностики, психокорекції, а також психологічне консультування осіб, які перебувають на обліку підрозділу пробації.
Конкретніше, в посадових інструкціях імплементовані повноваження визначені Типовим положенням про уповноважений орган з питань пробації, наприклад із основних:
- визначення оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення;
- реалізація заходів, спрямованих на виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними повторних кримінальних правопорушень;
- реалізація пробаційних програм стосовно осіб, засуджених до покарання у виді апробаційного нагляду;
- підготовка досудових доповідей обвинувачених, тощо.
Вони є у посадових інструкціях всіх штатних психологів.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним в ч. 1 ст. 3 цього Закону забороняється займатися будь-якою іншою оплачуваною діяльністю, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, а також суддівської практики зі спорту.
