13 лютого за ініціативи UNFPA, Фонду ООН у галузі народонаселення у Києві відбулася науково-практична конференція «Відповідальність за домашнє насильство і насильство за ознакою статі: новели Кримінального кодексу України».
Керівництво Міністерства юстиції, Міністерства соціальної політики, Національної поліції, а також народні депутати, науковці, міжнародні та місцеві експерти, судді, адвокати, громадськість долучилися до цього заходу. Центр пробації на конференції представляли керівник установи Олег Янчук (Oleg Yanchuk), його перший заступник Ірина Яковець та заступник директора установи Олена Суботенко.
Захід такого формату став необхідною платформою для консолідації зусиль фахівців для розвитку ефективної системи правосуддя в напрямі запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству.
Обговорення актуалізоване нещодавніми змінами до законодавства щодо запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, які набрали чинності з 11 січня 2019 року. Ухвалені зміни, серед іншого, стосуються криміналізації: домашнього насильства (ст. 126-1 КК України), примушування до шлюбу (ст. 151-2 КК України), а також кримінальної відповідальності за невиконання обмежувальних заходів або обмежувальних приписів та непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК України).
Як зазначили учасники заходу, положення закону «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» спрямовані на посилення кримінально-правового захисту осіб, які потерпіли від домашнього насильства або насильства за однакою статі, мають революційний характер, серйозно змінюють усталені підходи до кримінального переслідування кривдників та здійснення судочинства у таких справах, а отже потребують роз’яснення та тлумачення, на які можуть спиратися практики у професійній діяльності.
Науковці Микола Хавронюк та Олександр Дудоров під час заходу презентували свій авторський науково-практичний коментар новел Кримінального кодексу України: нова термінологія, особливості провадження та призначення покарань у випадках насильства.
Під час панельних дискусій учасники конференції обговорили особливості кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з домашнім насильством, обмежувальні заходи щодо кривдників, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, особливості кримінальної відповідальності за насильство за ознакою статі, злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості.
“Домашнє насильство – одна з найсерйозніших форм порушення прав людини та один із найпоширеніших злочинів. На жаль, воно є занадто травматичним видом насильства.”- про це розповів під час свого “спічу” керівник Центру пробації Олег Янчук. Також спікер додав, що головне завдання уповноважених органів з питань пробації при роботі з кривдниками – це забезпечення реалізації пробаційних програм, тобто програм, що призначаються за рішенням суду особі, звільненій від відбування покарання з випробуванням, та передбачають комплекс заходів, спрямованих на корекцію соціальної поведінки або її окремих проявів, формування соціально сприятливих змін особистості, які можливо об’єктивно перевірити. Наостанок, керівник установи додав, що нині на обліку уповноважених органів з питань пробації відсутні суб’єкти, які були б засуджені за домашнє насильство», що зумовлюється нетривалим періодом дії законодавчої норми. В той же час майже дві тисячі засуджених за злочини, пов’язані із вчиненням домашнього насильства перебувають на обліку органів пробації.
«До числа суб’єктів пробації можуть належати не лише кривдники, що звільнені від відбування покарання з випробуванням, а й ті, хто відбуває покарання у виді громадських робіт, або особи, що були засуджені до позбавлення волі за вчинення домашнього насильства, і стосовно яких суд замінив невідбуту частину цього покарання виправними або громадськими роботами. Стосовно цих категорій засуджених суд не може призначити обов’язок пройти пробаційну програму, але це не означає, що органи пробації не працюватимуть над подоланням негативних проявів таких осіб, зокрема, й щодо подолання агресивної поведінки. » – зазначив керівник Центру пробації.