“Змінити ставлення до засуджених суспільства загалом та кожної людини зокрема — це необхідна умова для того, щоб порушники закону не ставали вигнанниками та не втрачали дорогоцінні роки у несприятливих тюремних умовах, а отримали надію на повернення до повноцінного життя…”
Більше 30% засуджених в Україні потрапляють до в’язниці за злочини, які так чи інакше пов’язані з незаконним обігом наркотичних речовин. Наркоманія – це хвороба. А отже потребує належного лікування.Сприяти цьому покликаний так званий «сенситивний підхід» до наркоспоживачів. І роль пробації у цьому, на думку, експертів, є надзвичайно важливою.
“Суду потрібно індивідуалізувати покарання як таке. І тут ми робимо ставку на органи пробації, які складають досудову доповідь… Ми стійко переконані, що має бути виключенням, коли людину позбавляють або обмежують волі. Все-таки з людиною можна працювати на пробації, щоб вона не втрачала родинні та соціальні зв’язки, не втрачала роботу і при цьому була покарана”, – переконана Олена Висоцька, заступник Міністра юстиції України.З-поміж переваг пробації називають і такі:
Люди, які відбули покарання на пробації, в рази менше скоюють повторні злочини порівняно з тими, хто відбув покарання у в’язниці. При цьому на утримання одного засудженого, який перебуває за гратами, на рік держава виділяє 130 тисяч гривень. Якщо ж людина залишається на волі і відбуває покарання на пробації, то витрати значно менші — всього 10 тисяч на рік.Більше про сенситивний підхід до наркоспоживачів та можливості органів пробації у формуванні нової державної політики до вирішення зазначеної проблеми – дивіться у телесюжеті “Право-ТВ” (внизу долученої публікації) 
