Рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається судом (крім випадків засудження за корупційний злочин) при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи.
У випадках, передбачених частинами першою, другою статті 75 Кримінального кодексу України, суд ухвалює рішення про звільнення засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, неповнолітнім – від одного до двох років.
Нагляд за поведінкою осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Із засудженими звільненими від відбування покарання з випробуванням уповноваженим органом з питань пробації проводиться соціально-виховна робота за індивідуальним планом з урахуванням оцінки ризиків повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Звільнені від відбування покарання з випробуванням зобов’язані:
- виконувати обов’язки, які покладені на них судом;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- з’являтись за викликом до зазначеного органу.
На звільненого від відбування покарання з випробуванням, на підставі частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України, суд покладає основні обов’язки:
- періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Крім того, на підставі частини 2 статті 76 Кримінального кодексу України, на засудженого суд може покласти додаткові обов’язки:
- попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу);
- виконувати заходи, передбачені апробаційною програмою;
- пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
- дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.
У разі не виконання засудженим обов’язків, встановлених Законом та покладених на нього судом, систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Якщо місцезнаходження особи, звільненої від відбування покарання з випробуванням, невідоме працівник уповноваженого органу з питань пробації здійснює першочергові розшукові заходи.
Після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
