Знання, технології, економіка, політика й держава, а також вразливість громадськості – основні фактори, що впливають на розвиток пробації.



Знання, технології, економіка, політика й держава, а також вразливість громадськості – основні фактори, що впливають на розвиток пробації.
На цьому неодноразово наголошували експерти та учасники II Міжнародної конференції з питань кримінальної юстиції, що відбулась 18-19 вересня 2019 року в м. Києві за підтримки NORLAU Проєкту Пробації. Темою цьогорічної конференції було визначено «Покарання без ізоляції. Шляхи розвитку та перспективи».
Як і попереднього року, до участі у конференції та обговорення актуальних питань, пов’язаних із застосуванням альтернативних ув’язненню видів покарань, було запрошено представників державних органів влади, установ і навчальних закладів як з України, так і з інших країн, в тому числі Королівства Норвегії, Хорватії, Румунії, штату Каліфорнія, а також представників Конфедерації європейської пробації, проєктів ЄС «PRAVO-JUSTICE» та «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE), Місії Європейського Союзу в Україні (EUAM), ЮНІСЕФ Україна, Міжнародного комітету Червоного Хреста, Офісу Ради Європи в Україні.
З української сторони участь у заході взяли представники Міністерства юстиції України, Державної установи «Центр пробації», Адміністрації ДКВС України, Генеральної прокуратури України, Координаційного центру з надання правової допомоги, Верховного суду, навчальних закладів – Білоцерківського центру ПКП ДКВС України, Національної академії прокуратури України, а також керівники громадських організацій, що активно співпрацюють з національною системою пробації.
“За невеликий час Україна продемонструвала значний прогрес у розвитку національної моделі пробації”, – у своїй вітальній промові зазначив Віллі Гіл, керівник проєкту NORLAU. Продовжуючи він додав, що Україна має одну з найбільших систем пробації у Європі, саме тому впровадження її національної моделі залишається у фокусі уваги міжнародних партнерів, одними з яких є Уряд Королівства Норвегія.
“Вже майже три роки минуло з часу підписання у жовтні 2016 року двосторонньої Угоди про співробітництво у сфері пробації в Україні. Дуже важливо налагоджувати дієву комунікацію між усіма ланками кримінального правосуддя і досвід норвезьких експертів може бути корисним у цій діяльності”, – продовжив Посол Королівства Норвегія в Україні Уле Т. Хорпестад.
Танія Санфорд Аммар, директор Проєкту «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE) в Україні, у своєму вітальному слові зауважила, що впровадження системи пробації в Україні та популяризація альтернативних позбавленню волі покарань значно наблизить українське суспільство до західних, європейських цінностей: «Ми намагаємося виправити й ресоціалізувати людину, а не лише покарати її. Україна зробила багато важливих кроків у цьому напрямі: в нас є необхідні закони, відпрацьовано моделі роботи з правопорушниками, затверджено пробаційні програми. Звісно, багато ще треба зробити. Наразі важливо забезпечити використання наявних інструментів всіма учасниками системи кримінального правосуддя».
У свою чергу, директор Державної установи «Центр пробації» Олег Янчук подякував міжнародним партнерам за надану можливість на професійному рівні обговорити досягнення і перспективи розвитку пробації, обмінятися досвідом і думками та визначити основні критерії такої діяльності, визначальні для різних держав.
При цьому очільник національної системи пробації зазначив, що «наші міжнародні партнери – це наша «імунна система», яка дозволяє нам долати виклики, знаходити правильні рішення і рухатися в правильному напрямі».
На другий день конференції Олег Янчук детально поінформував присутніх про проєкти і міжнародну співпрацю, її результати та ключові пріоритети на майбутнє щодо подальшого розвитку пробації в Україні.
У рамках конференції учасники заходу обговорили низку важливих питань та мали можливість у неформальній обстановці дізнатися про думки колег з інших країн та відомств, що, безперечно, сприяє комунікації та налагодженню більш тісної співпраці.
Основні історичні аспекти розвитку пробації в Європі, а головне – майбутнє пробації окреслив міжнародний експерт, професор Бухарестського університету (Румунія) Ян Дурнеску, який визначив 5 основних факторів (критеріїв), що впливають на розвиток пробації будь-якої держави, а саме: знання, технології, економіка, політика й держава, вразливість громадськості.
Професор зазначив по кілька важливих викликів у кожній із зазначених категорій, що чекають пробацію у найближчі 10-15 років. Зокрема, серед технічних інновацій можуть з’явитися пробаційні кіоски, робототехніка та запровадження механізму блокування протиправних дій правопорушника. Недовіра політичних еліт та більш вагомий голос потерпілих і громад вимагатимуть від пробації удосконалення баз даних, більше підзвітності, інтеграції з іншими службами та змагальності в освоєнні нових технологій.
Член Ради Конфедерації з питань Європейської пробації, інспектор пробації Директорату національної пробації Міністерства юстиції Румунії Юліана Карбунару наголосила, що пробація є відповідальністю державної влади, а її ефективність значною мірою залежить від налагодження комунікації, в тому числі з суддями, прокурорами та громадськістю в цілому. Зокрема, структура, статус та ресурси служби пробації, за словами пані Юліани, мають відповідати обсягу завдань та обов’язків, покладених на працівників пробації.
«Метою діяльності пробації є зниження рівня відсотка повторних правопорушень шляхом встановлення позитивних відносин з правопорушником», – зазначила міжнародний експерт. При цьому вона наголосила, що ключовим елементом, що забезпечує ефективне виконання покарань, альтернативних позбавленню волі, є персонал. «Персонал – це головний ресурс, який необхідно мати, мотивувати і розвивати», – сказала пані Карбунару.
Про виклики та досягнення у налагодженні ефективної співпраці органів пробації та судів, зокрема в реалізації досудової пробації, розповіли учасникам конференції начальник Токмацького районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Юрій Мендель та суддя Токмацького районного суду Запорізької області Марина Гавілей.
Досвідом Норвегії у реалізації цього напряму діяльності пробації поділилися прокурор Західного регіону Норвегії Бйорн Ларсен та адвокат юридичної компанії «FossBrynildsen DA» Харальд Бруно Карло.
Основною відмінністю у впровадженні досудової пробації в Україні та Норвегії є час, визначений для працівників пробації на підготовку досудової доповіді. Якщо в Норвегії для складення такого документу на законодавчому рівні закріплено норму 4 тижні, а при потребі цей час можна збільшити до 2-х місяців, то в Україні існує практика, коли суди вимагають складення такого висновку менше ніж за 10 днів.
Відповідаючи на запитання присутніх про принципи співпраці із судами, міжнародні експерти зауважили, що запровадження досудових доповідей значною мірою залежить від зміни свідомості всіх учасників кримінального процесу та національної культури. Головним фактором при прийнятті такого рішення має стати усвідомлення спільної мети, що передбачає безпеку всього суспільства.
В контексті реалізації пенітенціарної пробації цінними для врахування у подальшій діяльності є презентація результатів дослідження щодо потреб засуджених під час їх підготовки до звільнення та підтримки після звільнення з місць позбавлення волі, проведеного проектом EDGE, яке під час конференції представила експерт Проектного офісу з питань пробації Міністерства юстиції України з пенітенціарної системи та пробації Марина Чичуга.
Так, за її словами, найпоширенішими ризиками, які, на думку самих засуджених, експертів та працівників УВП, обумовлюють потрапляння у конфлікт із законом, є вживання алкоголю та наркотиків і залежності від них; складні матеріальні умови (нестача грошей); досвід важкого дитинства та життєві негаразди; а також криміногенне оточення.
При цьому умови відбування покарання в місцях позбавлення волі, переважно, не сприяють виправленню та ресоціалізації, більшою мірою негативно впливають на особистість засуджених, – зазначається у висновках проведеного дослідження.
Про особливості реабілітації в установах виконання покарань штату Каліфорнія та за їх межами розповіли заступник директора підрозділу реабілітаційних програм Департаменту виправлення та реабілітації штату Каліфорнія Раян Соза та помічник начальника установи виконання покарань, спеціальний асистент зазначеного Департаменту Розалінда Розаліз. Вони детально представили розгалужену систему послуг, що надаються засудженим у Каліфорнії, однак зазначили, що є ряд питань, які вони намагаються вдосконалити, і досвід України та інших країн, представлений під час конференції, їм в цьому допоможе.
Про особливості створення та розвитку національної системи пробації в Хорватії з урахуванням європейських стандартів розповів директор Державної служби пробації Хорватії Горан Бркіс, який виокремив основні 3 досягнення впровадження пробації в їхній державі:
– менше засуджених у в’язницях,
– економія коштів,
– міжнародні проєкти.
Значну увагу в рамках конференції було присвячено розгляду питання про відновне правосуддя для неповнолітніх, суть та перші результати впровадження якого в Україні розкрили керівник Програми захисту дітей Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні Наїра Аветісян, заступник генерального директора Державної служби медіації Норвегії Сігрід Бей та директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.
Про міжнародне кримінальне право та обов’язок обвинувачення в контексті справ України (про події на Майдані, в Криму і на Донбасі) розповіла суддя Боргатінгського Апеляційного суду Норвегії Елізабет Бауман.
У заключному слові керівник NORLAU Проєкту Пробації Віллі Гілл подякував команді проєкту за організацію та проведення заходу, а присутнім – за активну участь і справи, які вони щодня роблять для розбудови пробації.