Досвід і передові практики у сфері підготовки засуджених до звільнення у фокусі уваги служби пробації, представників державного сектору та громадськості: у Києві розпочалася перша Національна конференція з питань пенітенціарної пробації в Україні.



Досвід і передові практики у сфері підготовки засуджених до звільнення у фокусі уваги служби пробації, представників державного сектору та громадськості: у Києві розпочалася перша Національна конференція з питань пенітенціарної пробації в Україні.

2 липня в м. Київ стартувала Перша національна Конференція з питань пенітенціарної пробації, організована Благодійною організацією “FREE ZONE” за фінансової підтримки Глобального Фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.

Конференція об’єднала більше 100 науковців у пенітенціарній сфері, представників державного сектору, громадянського суспільства задля обговорення актуальних питань пенітенціарної пробації.

Відкриваючи конференцію, керівник FREE ZONE Олексій Загребельнийзазначив, що вдосконалення системи соціальної підтримки осіб у конфлікті із законом, а також сприяння соціальній адаптації та інтеграції у суспільство звільнених громадян є провідним чинником зниження рівня злочинності у суспільстві. «Зменшити негативні наслідки покарання та допомогти цим людям ресоціалізуватися – одне з основних завдань нашої спільної діяльності…» – зазначив спікер. Вже у 9 областях України діють мультидисциплінарні команди, до складу яких входять представники уповноважених органів пробації, установ виконання покарань та FREE ZONE, всі вони успішно проводять роботу із засудженими, які звільняються.

«Наше завдання – не лише забезпечення ізоляції людини від суспільства, а створення умов для повернення людини в якості повноправного члена суспільства. Ми маємо створити «вікно можливостей та вибору» для того, щоб людина могла обрати для себе траєкторію подальшого життя: чи то вчиняти повторні злочини, чи жити в добропорядному руслі…» – зазначив у своєму вітальному слові заступник Адміністрації ДКВС України Олег Торкунов (Oleg Torkunov).

Директор Центру пробації Олег Янчук (Oleg Yanchuk) у свою чергу наголосив на важливості співпраці в питаннях постпенітенціарної підтримки засуджених із представництвами громадських організацій та інших державних установ: «Ми маємо справу з людьми, які тимчасово ізольовані від громади, тому вони не можуть становити проблему для суспільства. Сталі партнерські відносини між органами влади, пенітенціарними установами та громадськістю – це якісна та комплексна допомога засудженим і звільненим громадянам, зменшення кількості рецидивних злочинів в громаді та підвищення безпеки суспільства.»
Очільник Центру пробації також додав: «Уповноважений орган з питань пробації виступає своєрідним «містком» між особою, яка готується до звільнення, відповідними суб’єктами соціального патронажу та громадою, куди вона планує повернутися. Ця діяльність потребує скоординованого співробітництва різних суб’єктів надання допомоги у соціальній адаптації. Тому нині відбувається формування в усіх уповноважених органах з питань пробації бази ресурсів державних та громадських організацій, що дотичні до роботи з засудженими і звільненими, а також можуть вплинути на розв’язання наявних у них проблем і потреб». За останньою інформацією, 573 підрозділи уповноважених органів з питань пробації вже налагодили контакти з 5017 організаціями в регіонах, а саме: з 1387 (28 %) громадськими (неурядовими) та 3630 (72 %) державними організаціями.

Під час заходу були продемонстровані результати дослідження соціально-демографічного портрету засуджених, які звільняються з пенітенціарних установ, проведеного проєктним офісом з питань пробації Міністерства юстиції України. Так, в досліджені наведено фактори, які впливають на рівень повторної злочинності. Зокрема, 44,1% засуджених ніколи не були у шлюбі; 61,7 % не мали дітей; 81,6% засуджених мали судимості; 41,7 неодноразово засуджених вважають основною причиною злочину наркозалежність.

Також присутні мали можливість ознайомитися з особливостями пілотування моделі пенітенціарної пробації в Білоцерківському регіональному пілоті.

Під час панельної дискусії директор проєкту «Заради життя» міжнародної організації PATH Світлана Леонтьєва та керівництво Центру охорони здоров’я ДКВС представили доповідь про роль пенітенціарної пробації у забезпеченні громадського здоров’я з акцентом на соціально небезпечні хвороби: ВІЛ, ТБ, вірусні гепатити.
Центром пробації та міжнародною організацією «PATH» запроваджено проєкт «Заради життя» – один із небагатьох проєктів в Україні, діяльність якого спрямована на зменшення ВІЛ, туберкульозу та вірусного гепатиту С в установах пенітенціарної системи України. Проєкт діє в тісній співпраці з Міністерством юстиції України та в рамках Надзвичайного плану Президента США боротьби з ВІЛ (PEPFAR) та розширенні доступу до антиретровірусної терапії (АРТ).
Завдяки впровадженню проєкту «Заради життя» на базі органів пробації відкрито 12 консультаційних кабінетів в різних областях України для роботи із особами, які хворі на ВІЛ, туберкульоз, вірусний гепатит С.

На завершення першого дня конференції відбулася панельна дискусія на тему “Нормативно-правове забезпечення пенітенціарної пробації, а також
подолання правових бар’єрів у доступі до лікування ВІЛ, ТБ, вірусних гепатитів”.

Організатори та учасники заходу впевнені, що такий дискусійний майданчик є вагомим кроком для подальшої розбудови служби пробації, впровадження пенітенціарної пробації зокрема, та ресоціалізації осіб в конфлікті з законом задля профілактики медичної злочинності та забезпечення безпеки суспільства.

Довідково. Благодійна організація FREE ZONE спільно з Міністерством юстиції України, Державною кримінально-виконавчою службою України та Державною установою «Центр пробації» реалізовує пілотний проект щодо впровадження пенітенціарної пробації в органах і установах виконання покарань.
Пілотний проєкт спрямований на розроблення й запровадження нових форм і методів сприяння в соцадаптації та ресоціалізайції засуджених у межах пенітенціарної пробації, підготовки осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі на певний строк до звільнення, з метою трудового і побутового влаштування таких осіб після звільнення за обраним ними місцем проживання.